Фразеологізми - це стійкі поєднання слів, що передають один загальний зміст. В російській мові таких виразів понад півтори тисячі. Цінність таких фраз у тому, що вони відображають неповторні реалії мови. Інтерес до стійким виразам спонукає учнів заглиблюватися в їх історію. Це сприяє мотивації до навчання, розширює кругозір, підвищує інтелектуальний рівень.

Значення

Фразеологізм "хліб насущний" має неоднозначний зміст. Тлумачення цього виразу зачіпає основні аспекти людського життя: матеріальний і духовний. Значення фразеологізму "хліб насущний":

Життєво важливі речі, без яких не можна обійтися.
Це тлумачення - про матеріальне. Часто "хлібом насущним" називають продукти харчування, воду, ліки та інші речі, без яких ніяк.
Приклад: "роль великого вигнанця, який добуває хліб насущний працями" (З книги "Алмазний мій вінець" радянського письменника Валентина Катаєва).

Необхідність, цінність.
Це інше значення фразеологізму "хліб насущний", яке зачіпає якраз духовну сторону життя. Цим виразом називають якісь культурні або загальнолюдські цінності, без яких існування людей буде неповноцінним, а їх стан - незадоволеним.
Приклад: "Коли ми говоримо про естетичному: Це і є хліб насущний" (Зі статті К. Кобрина і О. Бали "Від ентомології сенсу до літератури відкритих можливостей".

Якщо передати значення фразеологізму коротко, "хліб насущний" - це необхідність.

Архаизация

Даний сталий вираз зникає з розмовної мови сучасних людей. Це природний процес у будь-якій мові, коли слова, фразеологізми, ідіоми чи крилаті вирази поступово виходять з ужитку.


Якщо ви помітили, то в сучасній мови звичніше почути в цьому ж значенні просто слово "хліб". Так часто в метафоричному ключі говорять про заробіток. Наприклад: "Треба вчитися добре! Це твій майбутній хліб!". Відхід деяких виразів з мови обумовлений не тільки тим, що вони або їхні компоненти застарівають, як це сталося зі словом "насущний". Причиною також є той факт, що будь-яка мова прагне до економії. Навіщо говорити багато, якщо можна передати сенс одним словом? Саме так "мислить" мову.

Походження

Вираз йде корінням в історію раннього християнства. В Євангелії від Матвія під ним малася на увазі "їжа". Звідси і значення фразеологізму "хліб насущний". Цю сходинку з біблійної молитви "Отче наш" знає кожен християнин. Але не всі знають, що означає слово "насущний". А з цього питання проводяться лінгвістичні дослідження. Пастор Павло Бегічев у своєму блозі на сайті LIVEJOURNAL аналізує різні варіанти значень слова "насущний".

Тлумачення прикметника

Хліб "необхідний". Це одне з найбільш поширених тлумачень. Воно передбачає продукт, без якого ми не можемо існувати. Ця версія слабка унаслідок того, що слово "сутність" відноситься до філософії, учні Христа були простими людьми, що не мають такої лексики у своєму побуті.

Хліб "небесний". При перекладі Біблії з грецької дослідники припустили, що продукт називали "наДсущним", тобто знаходиться над сутністю, дарованим людям з небес.

Хліб "щоденний". Цей варіант був запропонований іншим апостолом - Лукою. Цю інтерпретацію розкритикували, і вона теж не приймається сучасними дослідниками.

Хліб "майбутній". Цей переклад є найбільш переконливим. Таким чином, віруючі просять за сьогоднішній працю дати їм їжу завтра (тобто в найближчому майбутньому).

Значення і походження фразеологізму "хліб насущний" тісно пов'язані. Це сталий вираз має метафоричностью. Спочатку "хлібом насущним" називали тільки їжу. Незабаром значення розширилося, і цим словом стали називати не тільки їжу, але й фінансові кошти. Зараз так називають і духовні потреби - те, без чого не може обійтися культурний чоловік.

Синоніми

Значення фразеологізму "хліб насущний" можна передати схожими за змістом словами і виразами. Заміною послужать нейтральні слова "заробіток", "їжа", "їжа", "потреба". До синонімів застарілим можна віднести "прожиток", до розмовним - прикметник "реквізит", "прокорм". Схожий за змістом фразеологізм - "шматок хліба". Синонімами можна замінювати слова залежно від контексту, від стилю тексту, а також для уникнення повторень.

Приклади з літератури

Фразеологізми - це "обличчя" російської культури, його народне багатство. Так про них говорив російський критик В. Р. Бєлінський. Література як частина російської культури - це поле для вивчення стійких виразів. Переконайтеся на прикладах з письмових джерел у значенні фразеологізму вивчається:

Цитата з книги А. Рибакова "Важкий пісок": "Як заробити на хліб насущний?".
Фразеологізм вживається у значенні "потреби".

"Для нас, іммігрантів, такі книги - більше, ніж хліб насущний". Це цитата Ст. Зака для "Російської музичної газети". Тут фразеологізм виражає духовну потребу людини в літературі.