Часи в німецькій мові – цікаве і, в принципі, нескладна для вивчення тема. На відміну від англійської або іспанської, наприклад, тут немає величезної кількості часових категорій. А вживання минулого часу зовсім не залежить від моменту вчинення дії.
Різниця між перфектом і претеритом
Всупереч поширеній думці, часи в німецькій мові абсолютно не залежать від моменту дії. Наприклад, в англійській, якщо ми робимо щось сьогодні, то буде вживатись минув вчинене, а якщо вчора або раніше, то вже простий Past: "Я купив сьогодні машину". I have bought a car today. Але: "Я купив машину вчора" переведемо по-іншому: I bought a car yesterday.
У німецькому ж зовсім інші правила. Незалежно від моменту вчинення дії вживатися буде, швидше за все, Perfekt: I habe mir heute/gestern/vorgerstern ein Auto gekauft. Чому "швидше за все"? Тому що все ж є певні правила вживання часів у німецькій мові. Розглянемо їх докладніше.
Минулий час в німецькій мові, яке виражається перфектом
Perfekt вживається переважно в розмовному мовленні. Тобто, якщо ви розмовляєте з іншими людьми, розповідаєте їм про події в минулому, то це завжди минув досконале, тобто перфект. Плюсквамперфект, який нібито висловлює подія, що мало місце до іншого пройшов події, в розмові практично ніколи не вживається. Так само як і майбутнє друге (Futurum II) вкрай рідко почуєте від друзів і знайомих. Часи в німецькій мові взагалі йдуть у бік спрощення.
Простий претеритум в німецькому
Минулий час використовується в книжної мови, в текстах мас-медіа (газети, журнали, аналітичні і новинні статті).
Однак слід пам'ятати про те, що якщо в книзі бачимо якийсь діалог між героями, то він також у перфекте. Адже діалог, будь він навіть книжковим, – все ж розмовна мова. Крім цього, простий минулий вживаємо, коли розповідаємо про біографії будь-яких особистостей (наприклад, "Моцарт жив і навчався в Зальцбурзі" скажімо як Mozart wohnte und studierte in Salzburg).
Є, правда, особлива група дієслів, що в розмовній мові вживається в претеритуме. Це в першу чергу модальні дієслова. Дуже рідко, коли німці скажуть, наприклад, "я хотів їсти" в перфекте, для цього скоріше виберуть минув просте. Так, не Ich habe essen gewollt, а просто ich wollte essen. Це робиться для полегшення пропозицій, так як величезна кількість дієслів ускладнює і ускладнює мова. Так саме в Німеччині (в Австрії та Швейцарії все ж переважає форма "перфект"). Наприклад, "я думав" або "ти знав?" вони скажуть не як ich hab gedacht і hast du gewusst?, а швидше ich dachte, wusstest du?. Вживається Imperfekt також для дієслів, що позначають слово "говорити" (сказати, поділитися думкою, думати): er sagte – він сказав; sie meinte – вона вважала (вважала).
