Пісня Розенбаума починається словами: «Азохен вей! Шалом алейхем». У пісні Макаревича «Фрейлес» єврей сватається і, отримавши відмову, каже: «Налий скоріше, азохен вей». У багатьох одеських піснях зустрічається вираз «азохен вей». Що означає цей фразеологізм?

Переклад з ідиш

Дослівно цей вираз можна перекласти так:

Коли залишається тільки сказати: «Ох і вей».

Що таке «ох», пояснювати не потрібно. Охають і ахають люди всіх народів з різного приводу. А ось «вій» в перекладі з ідишу означає «горе». Слід зауважити, що у східних народів вигук «вай», «ой-вой», «вай мо» широко поширене.


Але, як часто трапляється з єврейськими фразеологізмами, значення його часом змінюється на протилежне. І навіть вживається в кількох значеннях.

Коли залишається сказати «Ох!» та «Горе!»

В сумі єврей скаже: «Азохен вей!», що значить: «Ой-ой-ой!». Це вигук схоже на «Боже мій!» а «вій» означає «горе». У різних випадках до нього вдаються, щоб висловити співчуття, паніку, тривогу або невдоволення. Так цілком міг сказати ослик Іа, якби був євреєм.

На жаль і ах!

Якщо запитати у єврея: «Як справи?» - і почути у відповідь: «Азохен вей», що значить – кепські його справи, тільки охати і залишається. Згадується пісенька, де єврей, відображаючи печаль в очах, повторював: «Азохен вей», по-нашому «на жаль і ах».


Ісаак Бабель вкладає такі слова в уста своєї героїні: «Якщо гефілте фіш роблять з кістками, так азохен вей нашим євреїв». Тобто, якщо рибу готують, не виймаючи з неї кісточки (що суперечить закону про суботу), то гріш ціна таким євреїв.

Азохен вей і танки наші швидкі

У цього виразу може бути іронічний підтекст. Мовляв, «О-хо-хо, та невже! Що за дрібниці! Просто злякалися!». В інтернет-просторі гуляє ролик-пародія на гімн танкістів «Азохен вей і танки наші швидкі». Там є кадри з японського фільму про WW2 – зустріч двох армій. Мабуть, у ролику це відбувається «у суворих берегів Амура», в Єврейської автономної області. Тому люди з пейсами танцюють і загрожують японцям, Валерія Новодворська запросто закушує цеглою і взагалі створюється враження, що єврейське козацтво суцільно складається з суворих і крутих людей, втім, що люблять співати і танцювати. У такому контексті фразеологізм зовсім не відображає ні співчуття, ні печаль, ні тугу. Сміливе єврейське козацтво в ролику, безперервно танцюючи, повідомляє про мужність і безстрашність синів вітчизни. Нітрохи не сумніваючись у нищівну перемогу, вони співають про тотальну зачистку японських агресорів. І даремно в кадрі крутить мечем, самурай – проти нього виступлять дівчата, які проходять військову службу і елегантно розбивають цеглу долонькою. З вуст справжнього єврея можна почути таку, наприклад, характеристику людини: «Він такий фахівецьАзохен вей». Що означає – фахівець не дуже. При цьому експансивність у міміці і інтонаціях не залишають сумнівів у цьому. Мама відчитує сина за те, що він не готується до контрольної. Він їй відповів: «Азохен вей ця контрольна!».
У гумористичній замальовці про репетицію в одеському театрі історія Росії представляється розмовою Бориса Годунова з боярами, при цьому всі вживають ідиш через слово. Монолог Бориса починається словами: «Азохен вей, товариші бояри». Фраза стала вживатися і росіянами.

Таке життя

Є чудовий розповідь Ст. Славущева «Азохен вей», що означає в його інтерпретації приблизно те ж, що французьке «се ля ві». Сюжет такий: Льоня, випускник МДУ, журналіст в редакції, чекає разом з мамою і татом дозволу на виїзд до Канади. Тут його беруть у відрядження для журналістського розслідування про зловживання якогось начальника комбінату. По приїзду з'ясувалося, що на начальника написала анонімку коханка, і секретар парткому Закурнаев всі зам'яв справу, обмежившись засудженням анонімок. В останній день в номер Ліні ввалюється компанія на чолі з Закурнаевым для урочистого обмивання вдало проведеного розслідування. Разом з чоловіками приходить східна красуня-кореянка Женя. Вони з Льонею відразу закохалися один в одного без пам'яті. Молоді пішли в сусідній номер, але не встигли порозумітися, як у вікно влетів камінь, і дівчина втекла. На наступний день Льоня прийшов до Закурнаеву, щоб довідатися адресу красуні, але той повідомив, що вона поїхала. Льоня не емігрував з батьками до Канади, довго шукав кохану, але безрезультатно. Одного разу до нього приїхав у редакцію літній кореєць і мало не вбив її сокирою. Це був батько Жені. Виявилося, вона народила дитину і вказала батьком Льоню. Журналіст пояснив розгніваного батька, що цього не могло бути, і він, вибачившись, пішов. Через багато років життя зіштовхнула Закурнаева і Леоніда. Вони поговорили, і з'ясувалося, що Женя довго чекала Льоню. Дитина цей від Закурнаева, він розлучився з першою дружиною і оформив шлюб з Женею. Дитину довелося записати на Леоніда, щоб не було скандалу. І з тих пір Льоня, самотній і старіючий журналіст, зітхає про своє життя. Шкодує, що не поїхав з Жениным батьком – він же кликав. Вона ж всім показувала листа, говорила – від Ліні. Чекала. А тепер пізно. Ось що означає азохен вей.