Оптимізація фінансових, виробничих та інвестиційних процесів немислима без якісного аналізу. На основі даних проведених досліджень і звітів проводиться процес планування, усуваються несприятливі, що стримують розвиток чинники. Одним з видів оцінки ефективності фінансової діяльності є розрахунок грошового потоку. Формула і особливості застосування цієї методики будуть представлені далі.

Мета аналізу

Формула грошового потоку розраховується у відповідності з певними методиками. Метою проведення такого аналізу є визначення джерел надходження грошових коштів в організацію, а також їх витрати для розрахунку дефіциту або надлишку грошей за досліджуваний період.


Для здійснення такого дослідження на підприємстві формується звіт про рух грошових коштів. Також складається відповідний кошторис. За допомогою подібних документів можна визначити, чи достатньо для організації повноцінної інвестиційної, фінансової діяльності компанії існуючих у наявності грошових коштів. Проведене дослідження дозволяє визначити, чи залежить організація від зовнішніх джерел капіталу. Також аналізується динаміка надходження і вибуття коштів у розрізі кожного виду діяльності. Це дозволяє виробити дивідендну можливість дотримуватись збалансованість своїх фінансових коштів у поточному та плановому періоді.


Грошові потоки повинні бути синхронізовані по своєму часу надходження і обсягом. Завдяки цьому можна досягти хороших показників розвитку компанії, її фінансової стабільності. Високий ступінь синхронізації вхідних і вихідних потоків дозволяє прискорити виконання завдань у стратегічній перспективі, знизити потребу в платних (кредитних) джерела фінансування. Управління потоками фінансів дозволяє оптимізувати витрату грошових ресурсів. Рівень ризику в цьому випадку скорочується. Ефективне управління дозволить уникнути неплатоспроможності компанії, підвищити фінансову стійкість.

Класифікація

Існує 8 основних критеріїв, за якими можна згрупувати грошові потоки по категоріях. Беручи до уваги методику, за якою проводилося обчислення, розрізняють валовий і чистий грошовий потік. Формула для першого підходу передбачає підсумувати всі грошові потоки підприємства. Друга методика враховує різницю між доходами і витратами. За масштабом вироблятися в поточному або плановому періоді. Також потоки можуть класифікувати на дискретну (одноразову) і регулярну групи. Капітал може надходити і вибувати з організації з однаковим інтервалом часу або хаотично.
Методика непрямого розрахунку передбачає використовувати для аналізу статті бухгалтерського балансу, а також звіту про доходи та витрати підприємства. Для аналітиків цей спосіб є більш інформативним. Він дозволить визначити зв'язок між прибутком в досліджуваному періоді і кількістю грошей підприємства. Вплив зміни активів балансу на показник чистого прибутку також вийде розглянути при використанні представленої методики.

Прямий розрахунок

Якщо розрахунок провадиться в конкретний момент операційного періоду, визначається поточний грошовий потік. Формула його досить проста: ЧДП = ЧПО + ЧПФ + ЧПІ, де ЧПД – чистий грошовий потік у досліджуваному періоді, ЧПО – потік від операційної діяльності, ЧПФ – від фінансових операцій, ЧПІ – у розрізі інвестиційної діяльності. Щоб визначити чистий показник грошового потоку необхідно скористатися формулою: ЧПД = ВДП – ІДП, де ВДП – вхідний потік грошей, ІДП – вихідний потік коштів. При цьому розрахунок проводять для одного або декількох розрахункових періодів. Це проста формула. Складові від кожного типу діяльності необхідно розраховувати окремо. При цьому необхідно врахувати всі складові.

Розрахунок чистого інвестиційного потоку

Основна маса коштів організації, що перебуває в розпорядженні компанії в даний момент, надходить від операційного грошового потоку. Формула розрахунку показника чистого руху коштів (була представлена вище) обов'язково враховує цю величину. Щоб розрахувати показник ЧПІ застосовується формула: ЧПІ = ВОС + ПНА + ПДФА + РА + ДП – ПОС + ОНП – ПНА – ПДФА – ВСА, де ВОС – виручка, отримана від використання основних засобів, ПНА – дохід від продажу нематеріальних активів, ПДФА – дохід від продажу довгострокових фінансових активів, РА – дохід за реалізацію акцій, ДП – відсотки і дивіденди, ПОС – придбані основні засоби, ОНП – залишок незавершеного виробництва, ПНА – купівля нематеріальних активів, ПДФА – купівля довгострокових фінансових активів, ВСА – величина викуплених власних акцій.

Розрахунок чистого фінансового потоку

Формула грошового потоку застосовує в собі дані про чистий фінансовому потоці. Розрахунок проводять за такою формулою: ЧПФ = ДВФ + ДДКР + ДККР + БЦФ – ВДКД – ВККД – ТАК, де ДВФ – додаткове зовнішнє фінансування, ДДКР – додатково залучаються довгострокові кредити, ДККР – додатково залучені короткострокові кредити, БЦФ – безповоротне цільове фінансування, ВДКД – виплати боргу за довгостроковими кредитами, ВККД – виплати за короткостроковими кредитами, ТАК – дивідендні виплати акціонерам.

Непрямий метод

Непрямий метод розрахунку дозволяє визначити чистий грошовий потік. Формула балансу передбачає проведення коригувань. Для цього застосовуються дані про амортизацію, зміни структури і кількості поточних пасивів і активів. Розрахунок чистого прибутку від операційної діяльності проводиться за наступною формулою: ЧПО = ПП + АОС + АНА – ДЗ – З – КЗ + РФ, де ЧП – чистий прибуток підприємства, АОС – амортизація основних засобів, АНА – амортизація нематеріальних активів, ДЗ – зміна дебіторської заборгованості в досліджуваному періоді, З – зміна запасів, КЗ – зміна кількості кредиторської заборгованості, РФ – зміна показника резервного капіталу. На показник чистого грошового потоку прямо впливають зміни вартості поточних пасивів і активів компанії.

Вільний грошовий потік

Деякі аналітики застосовують у процесі вивчення фінансового стану організації показник вільного грошового потоку. Формула розрахунку представленого показника розглядається у двох основних аспектах. Розрізняють вільний грошовий потік фірми і капіталу. У першому випадку розглядається показник операційної діяльності компанії. З нього віднімають інвестиції в основний капітал. Цей показник надає інформацію, аналітику про кількість фінансів, які залишаються в розпорядженні компанії після вкладень капіталу в активи. Представлена методика застосовується інвесторами для визначення доцільності фінансування діяльності компанії. Вільний грошовий потік капіталу передбачає вираховувати з загальної кількості фінансів підприємства тільки власні вкладення коштів. Цей розрахунок застосовується найчастіше акціонерами компанії. Цю методику застосовують у процесі оцінки акціонерної вартості організації.

Дисконтування

Щоб зіставити майбутні фінансові платежі з поточним станом вартості, застосовується методика дисконтування. Ця методика враховує, що в перспективі гроші поступово втрачають свою вартість щодо поточного стану ціни. Тому в аналізі застосовується дисконтований грошовий потік. Формула при цьому містить спеціальний коефіцієнт. Він множиться на суму фінансового потоку. Це дозволяє співвіднести розрахунок з сучасним рівнем інфляції. Коефіцієнт дисконтування визначається за формулою: До = 1/(1 + СД)ВП, де СД – ставка дисконтування, ВП – часовий період. Дисконтна Ставка є одним з найважливіших елементів при розрахунку. Вона характеризує, який прибуток отримає інвестор при вкладенні своїх коштів у певний проект. Цей показник містить в собі інформацію про інфляції, прибутковість у розрізі безризикових операцій, прибуток від підвищення ризику. Також при розрахунках враховують ставку рефінансування, вартість (середньозважену) капіталу, депозитні відсотки.

Підходи до оптимізації

При визначенні фінансового стану організації в розрахунок беруть дисконтований грошовий потік. Формула може не враховувати цього розрахунку, якщо показник наводиться в короткостроковій перспективі. Процес оптимізації грошового потоку передбачає встановлення балансу між витратами і доходами компанії. Дефіцит і надлишок негативно впливають на фінансовий стан і стабільність організації. При появі дефіциту грошових коштів зменшуються показники ліквідності. Платоспроможність також стає низькою. Надлишок коштів тягне за собою фактичне знецінення тимчасово незадіяних коштів через інфляцію. Тому керівництво компанії має збалансувати величину вхідних і вихідних потоків. Розглянувши, що собою являє грошовий потік, формулу його визначення, можна прийняти рішення в питанні оптимізації цього показника.