Як говорилося у відомому радянському фільмі, Схід – справа тонка. А вже якщо говорити про східних мовах, то тут і зовсім багатьом здається, що складнощів у них стільки, що вивчити іноземцю таке ну ніяк неможливо. У той же час мода на Японію та Корею, що захлеснула наше суспільство в останні два десятиліття, у багатьох народжує інтерес до культурних особливостей цих країн. А культура, як відомо, знаходить собі найкращий вираз через мову, і ось сучасна молодь в нашій країні все частіше замислюється над коректним, правильним перекладом тих слів, які зустрічаються в корейському частіше інших. І на першому місці, безумовно, звернення. Втім, Корея – це не тільки «оппа каннам стайл», але набагато більш великий культурний пласт, цікавий для широких мас.

Особливості корейської мови

Перше, з чим ознайомлюється новачок, який взявся за корейська, – це специфіка звернення, прийнята в цій настільки близькою до нас географічно, але настільки відрізняється від Росії країні. Це явище в середовищі сучасної молоді отримало назву «оппа стайл», адже в Кореї практично ніколи не використовують звернення по імені і особисті займенники. Як же там люди звертаються один до одного? Все просто: є спеціальні слова, які на російську найбільш коректно перекладати як «брат», «сестра». Зокрема, хто такий оппа в Кореї? Цей термін застосовують для позначення молодої людини старше, ніж обращающаяся до нього дівчина. На російську слово зазвичай перекладають як «старший брат», але в той же час варто пам'ятати, воно не зобов'язує мати кровні зв'язки.

Складно?

«Оппа» на корейському значить брат, але в той же час однодумець, старший. Це ввічливе, але і кілька фамільярне в ряді випадків звернення, тому не варто його використовувати як попало, не ознайомившись з особливостями контексту застосування. Варто пам'ятати, що особливості взаємовідносин в корейському суспільстві істотно відрізняються від прийнятих у нашій місцевості, саме тому далеко не кожному російській відразу ясно, що означає «оппа».

Дозвольте звернутися!

Особливість корейської мови – це необов'язковість наявності в реченні підлягає (що зовсім нетипово для російської). Це означає, що багато корейці зовсім не означають особу, і в дієслові воно теж не виражається. Розуміння тексту стає можливим тільки при наявності пояснення контексту. Чому при проханні номера телефону «оппа» буде більш бажаним зверненням, ніж пряме використання імені того, у кого мовець просить інформацію? Так склалося, що в Кореї використання імен – це невежливая форма взаємодії з оточуючими людьми. Втім, батьки можуть називати свою дитину і по імені, так і серед близьких друзів таке трапляється нерідко. А от всі інші при взаємодії, спілкуванні застосовують різні спеціальні слова – такий собі «оппа стайл», останнім часом одержав поширення і в нашій країні, що пов'язано з модою на Корею, корейську музику, одяг, фільми і косметику.

Можна помилитися?

У загальному випадку іноземець не зобов'язаний знати, хто такий оппа, і корейці це розуміють і усвідомлюють. Опинившись в Кореї, житель іншої країни може звертатися до свого співрозмовника так, як йому зручно: використовуючи займенник або ім'я, і це не порахують неввічливим, списавши на факт відсутності знань корейської мови. І все ж той іноземець, хто хоче створити враження людини серйозного, що заслуговує довіри, повинен познайомитися перед спілкуванням з корейцями з основними правилами поведінки в азіатському суспільстві. Зокрема, це стосується і спілкування, звернення до співрозмовника.

Ввічливо й правильно

Соціологічна лінгвістична помилка (як, наприклад, використання імені) навряд чи стане причиною суперечок, з іншого боку, висока ймовірність, що таким грубим ставленням буде зіпсовано настрій співрозмовника. Особливо важливо це при організації ділових переговорів: потрібно знати, що застосовно, що неможливо на корейському. Оппа, наприклад, відноситься до числа тих звернень, які і в рамках ділових переговорів небажані. А ось при дружньому спілкуванні дівчини і хлопця старше, ніж говорить, стане оптимальним варіантом.

Хто такий «оппа»?

Це слово в Кореї зазвичай використовують представниці слабкої статі. Якщо дівчині потрібно звернутися до одного або братові, який старше за неї за віком, вона використовує слово «оппа». Втім, в даний час умова віку вже не настільки важливо, як у колишні часи: якщо дівчина визнає співрозмовника старше її, вище по соціальних сходах або по успішності в деякій сфері, вона також може застосовувати цей термін. «Оппа» у корейському в деякому сенсі близький до японського терміну «аніко».

Традиції і сучасність

В даний час звернення «оппа» можна використовувати, коли дівчина розмовляє з хлопцем, чоловіком старше, ніж вона сама (або приблизно старше). Раніше термін частіше використовувався при близьких відносинах з людиною, але сучасна мода «оппа каннам» допускає застосування цього слова до будь-якого співрозмовника, з яким мовець худо-бідно знайома. Це може бути навіть колега, з яким склалися відносно теплі відносини.

Складності перекладу

Розбираючись з тим, що означає «оппа», необхідно звернути увагу на такий факт: на російську цей термін частіше перекладають як «брат», в той же час аналогія між цими словами дуже умовна. Подібний переклад не можна назвати ні точним, ні коректним, так як «оппа» являє собою набагато більш ємний термін, що не зобов'язує співрозмовників мати кровний зв'язок. Як зрозуміти, хто такий «опонента» для цієї дівчини? Якщо це слово використовується без будь-яких застережень, приписок, доповнень, ймовірно, вона має на увазі родича або людини, з яким у неї встановилася романтичний зв'язок. А ось в інших випадках це слово доповнюють ім'ям, щоб не виникало зайвих питань, хто такий «опонента» для мовця. Наприклад, «Чжи Чин-оппа» означає, що дівчина в хороших, дружніх стосунках з деякими чоловіком на ім'я Чжі Чин, але вони не зустрічаються і між ними немає кровної зв'язку. А ось наскільки близька їхня дружба, тільки з одного звертання «оппа» укласти неможливо.

Особливості використання

Якщо звернути увагу на сучасний живий корейську мову (особливо діалект Південної Кореї), можна помітити, що найчастіше слово «оппа» в сполученні з ім'ям використовують, коли говорять з співрозмовником про когось третього. До імені цього третього і додають це додаток, показуючи шанобливе ставлення до предмету розмови. А ось якщо у дівчини склалися непогані відносини з людиною, з яким немає ні романтики, ні сімейних уз, можна при розмові використовувати слово «оппа» без доповнення у вигляді імені співрозмовника – це цілком доречно, коректно і ввічливо. Як можна звернути увагу, опинившись в Кореї (або при перегляді корейських фільмів), самі корейці використовують це слово дуже легко, невимушено, вільно. А ось для російської людини цей термін досить складний для сприйняття, так як в нашій мові немає аналогічного позначення. Тому переклад деякого твори, спочатку написаного на корейській мові, на російську – завдання дуже і дуже непроста. Навіть самому перекладачеві не завжди ясно, як правильно пояснити зв'язки між героями, не ламаючи використовуваної мовної логіки, властивою автору перекладного твору.

Слово як дзеркало культури

Як і японський термін «аніко», «оппа» деякому сенсі – відображення дуже великого культурного пласту Кореї. Це слово, яким можна позначити того, хто сильніший, старше, розумніше і успішніше. Термін застосовують при описі людини, до якого можна звернутися за допомогою і слушною порадою, і він не відштовхне, а обов'язково докладе всі зусилля, щоб розібратися в ситуації і допомогти співрозмовниці. У той же час дівчина ніколи не буде звертатися до молодій людині «оппа», якщо співрозмовник їй неприємний, а підбере альтернативне слово. Більш доречний варіант – інший спеціалізований термін або навіть просто ім'я, якщо ввічливість в рамках сформованого діалогу відходить на другий план. Оппа для корейської дівчата – людина, яка приносить їй радість, легкість, полегшує життя, пояснює закони того, як влаштоване суспільство, світ навколо. Ідея такого звернення в чому відображає ідею про домінування конфуціанства старшого, так як ця філософія закликає поважати тих, хто старше як навчених досвідом. Особливе ставлення в східному суспільстві потрібна при спілкуванні дівчини і хлопця, і повага до його старшинством необхідно проявляти специфічно. Для цього і використовується таке гарне, яскраве, гучне слово «оппа».

Як ще звернутися?

Якщо слово «оппа» в деякому діалозі здається незастосовним, а висловити повагу до співрозмовнику необхідно, хорошим варіантом стане використання добавки «язку». Цю частку додають після імені співрозмовника. Класичний переклад – «шанобливе звернення», в якості аналога іноді призводять англійське слово «містер». У той же час нюанси цієї поважної частинки змушують звертати увагу на відмінність смислового навантаження від простого «містера». «Ссв» у певному сенсі – полууважительная частинка, так як вона використовується для підкреслення офіційності спілкування і в той же час відображає, що співрозмовники малознайомі. «Ссв» являє собою хороший і коректний спосіб підтримувати дистанцію з співрозмовником, але вести себе чемно і в рамках прийнятого в суспільстві. А ось використання такого звернення стосовно давньому знайомому – це вже заявка на серйозну образу. Частка ніяк не пов'язана ні з віком, ні за статтю, ні з соціальним статусом розмовляють людей, в той же час неприпустимо звертатися з використанням «язку» до того, хто вище співрозмовника по якому-небудь параметру (вік або ієрархія, посада). Це звернення ввічливе, але нейтральне, уживане в середовищі рівних.

Формально і з повагою

Корейська мова, на відміну від російської, не має звернення «Ви». Тут є спеціальне слово «тансин», але його не можна вважати повним аналогом використовуваного в Росії займенники. Це слово часто використовується в сімейному колі при зверненні подружжя один до одного, хоча такий варіант не є обов'язковим. На практиці, на думку багатьох корейців, звернення «тансин» грубе, неввічливе і навіть принизливе. До нього вдаються під час суперечки і сварки, прагнучи викликати роздратування співрозмовника. В принципі, в російській мові в такій ситуації теж можна використовувати займенник «Ви», доповнивши його відповідною інтонацією, тому паралель між цими словами в деякій мірі справедлива. І все ж при спробі побудови ввічливого діалогу краще уникати використання цього слова. Якщо ж його почули від співрозмовника, потрібно замислитися: можливо, починається конфлікт, і слід бути більш уважним і коректним, ввічливим, щоб уникнути його.

А якщо «він/вона»?

Фактично в корейському є займенники, які використовуються стосовно до третьої особи. Якщо об'єкт розмови чоловічої статі, про нього можна сказати «ки», жіночого – «кине». Якщо звернути увагу на підручники корейської, то в них такі конструкції зустрічаються часто. А ось якщо послухати реальну живу мову, можна помітити, що самі корейці уникають такого обороту: якщо до хлопця це буде просто грубим поводженням, то до дівчини – нецензурним. Імовірно, ці займенники проходять в курсі корейського для того, щоб новачок створив для себе образ мови, схожого з його рідним, але в реальності це призводить до формування неправильних патернів. Звичайно, кореєць може здогадатися, що іноземець, який використовує такі займенники, просто не розуміє особливостей змісту використовуваних слів, але запросто можна й образити людину ні за що ні про що.

Сестричка!

Розглянуте слово «оппа» застосовується до представників чоловічої статі, а от якщо дівчина розмовляє з іншою дівчиною, тоді тут корисним буде звернення «онни». На російську це слово теж умовно перекладається як «старша сестра», але, як і у випадку з оппой, термін набагато глибше, так як пов'язаний з особливостями корейської культури. У той же час онни використовується не тільки при спілкуванні подруг, молода людина може таким чином покликати офіціантку в кафе, і це звернення вважається прийнятним, досить ввічливим, не надто фамільярним.

Пані-дівчинка!

Так склалося, що іноземці, опинившись в Кореї, звертаються до незнайомих дівчат «агассі», що практично в будь-якому словнику перекладається як «дівчина». А ось самі корейці так говорять рідко, це слово має негативне забарвлення, застосовувати його до незнайомої дівчини некоректно. Хоча, звичайно, все залежить від ситуації. Скажімо, жінка легкої поведінки – це як раз «агассі», але ніяк не офіціантка в кафетерії. У той же час «агассі» досить часто використовують літні корейці, переважно чоловічої статі (але не обов'язково), коли звертаються до молодих дівчат. У цьому випадку слово не несе жодного негативного змісту (якщо, звичайно, не випливає з контексту ситуації). Справа в тому, що слово спочатку означало «молоду пані», тобто дівчинку, яка за соціальним статусом вище мовця. Якщо літня кореєць використовує це слово, звертаючись до співрозмовниці, значно молодшого, ніж він сам, це показує коректне і шанобливе ставлення. Негативний сенс це слово набуло відносно недавно, і багато людей у віці використовують його саме в тому значенні, до якого звикли за часів своєї молодості.