Що являє собою гриб чешуйчатка їстівна? Якими властивостями володіє такий продукт? Їстівний чи ні гриб чешуйчатка? Які існують його різновиди? Можлива чи культивація чешуйчатки їстівної в домашніх умовах? Про все це піде мова в нашій публікації.

Загальні відомості

Зовні чешуйчатка їстівна, фото якої можна побачити в нашій статті, практично не відрізняється від звичних всім нам опеньків. Гриб відноситься до категорії сапрофітів, які розвиваються на гниючих стовбурах рослин. Харчуються колонії готовими органічними сполуками, які утворюються в результаті розкладання деревних тканин.


Тіло чешуйчатки їстівної має невеликі розміри. Капелюшки здатні досягати розмірів близько 10 сантиметрів в діаметрі. У молодих грибів вони мають напівсферичної форми. По мірі зростання капелюшок уплощается. Її поверхня гладка, покрита слизом, має жовтуватим, бурим або коричневим відтінком. Краї капелюшки загорнені усередину. Чешуйчатка їстівна, фото і опис якої розглядається в нашій публікації, має жовтуватим м'якушем. З часом вона набуває буруватий відтінок. М'якоть має щільну структуру. Смак і аромат у такого гриба невизначений, досить слабкий, невираженний. Чешуйчатка їстівна має ніжку циліндричної форми, яка може виростати в довжину до 5-8 сантиметрів і досягати півтора сантиметра в діаметрі. Тут міститься характерне для представленого роду грибів мембранне колечко, що підводиться до капелюшку.

Ареали вирощування

Пік зростання чешуйчатки їстівної припадає на початок осені, коли спостерігається помірно тепла і волога погода. Такі гриби формують тісні колонії на деревині повалених, гниючих дерев, плодяться на валежнике, всіляких пнях і корчах. Широко поширені чешуйчатки практично у всіх провінціях Китаю, а також на Тайвані та Японії. На території Росії представлена різновид гриба не зустрічається. Щоб оцінити якості продукту, вітчизняному споживачеві доводиться купувати їстівну чешуйчатку маринованої в банках або вдаватися до штучної культивації.

Різновиди

Рід чешуйчаток становить півтори сотні видів. З них кілька десятків виростають у вітчизняних широтах. До найбільш поширених представників виду відносяться такі гриби:

чешуйчатка їстівна золотиста;

звичайна;

чешуйчатка руйнівне;

вільхова;

чешуйчатка вогняна;

гаревій;

чешуйчатка камеденосная.

Вищезгадані різновиди гриба мають подібну морфологічну будову,однаковий спосіб харчування, схожі корисні властивості та хімічний склад.

Склад

Чешуйчатка їстівна (pholiota nameko) має не тільки відмінними смаковими якостями, але також високою поживною цінністю. Склад гриба багатий цукром, жирами, білками, пептидами і амінокислотами. Вживання такого продукту сприяє насиченню організму вітамінами С, В1 В2 Е, РР. Тут також присутня ціла маса незамінних мікроелементів, зокрема, магній, кальцій, залізо, фосфор. Серед інших різновидів гриба чешуйчатка їстівна лідирує за змістом калію.

Корисні властивості

Їстівні чешуйчатки і як такі гриби впливають на організм людини? Вживати продукт не тільки можна, але і потрібно. Східні народні цілителі відзначають, що поїдання гриба сприяє зміцненню імунітету, зниженню рівня цукру, стабілізації показників кров'яного тиску. Більш того, вживання чешуйчатки надає стимулюючу дію на кровообіг, підвищує гемоглобін. Активні речовини у складі таких грибів відрізняються протимікробну дію, пригнічують життєдіяльність збудників вірусних та бактеріальних інфекцій. При регулярному вживанні продукту відбувається нормалізація сну, усувається відчуття хронічної втоми, зникають головні і м'язові болі. Поїдання таких грибів у східній медицині нерідко практикується в цілях профілактики серцево-судинних недуг. Екстракти, що виділяють з плодових тіл гриба, застосовують для розробки ліків від раку. Як показують результати лабораторних досліджень, тестування таких препаратів на піддослідних мишах дозволило зупинити розвиток саркоми в 86% випадків.

Способи приготування

Чешуйчатка їстівна може готуватися самими різними способами. Східні цілителі нерідко засушують такі гриби, подрібнюють і застосовують утворений порошок для створення всіляких лікарських настоянок. Звичайні споживачі піддають свіжий продукт відварювання в солоній воді. Після такої термічної обробки гриби можуть смажитися, тушкуватися, використовуватися в якості начинки для пиріжків і інгредієнта супів-солянок. Найчастіше готують капелюшки чешуйчатки, оскільки після проварки ніжки набувають жорстку і кілька виснажену структуру.

Консервована чешуйчатка їстівна

Визначальним властивістю гриба виступає його нетривале зберігання. Без термічної обробки такий продукт досить швидко псується. На відміну від традиційних опеньків, чешуйчатку не заморожують. Замість цього, гриб піддають консервації. На прилавках вітчизняних магазинів гриб можна зустріти засоленим у скляних або бляшаних банках. У продажу продукт часто представлений під назвою «Японські опеньки». Використовується консервована чешуйчатка для приготування супів, бульйонів, салатів і холодних закусок. Консистенція таких грибів зазвичай здається досить незвичній вітчизняному споживачеві. Адже використовуваний маринад має надзвичайно слизьку, тягучу структуру. Проте в Японії та Китаї, які є основними постачальниками продукту на російський ринок, цінується саме така підвищена «слизькість» грибів.

Вирощування гриба

Гриб їстівний чешуйчатка, фото якого представлені в публікації може культивуватися в домашніх умовах. В якості насіннєвого матеріалу використовується живою або сушений міцелій. Придбати його можна упакованим в поліетиленових мішечках. Вирощують гриб на вологих тирсі та рослинних рештках. В цілях культивації їстівної чешуйчатки з міцелію діють наступним чином:

Завчасно наповнюють щільні пакети субстратом, в якості якого може бути використана суміш з тирси, сіна і соломи. Таку сировину заливають кип'яченою водою й герметично упаковують.

Як тільки запарені субстрат охолоне, його ретельно перемішують із міцелієм гриба. Для цього використовують одну упаковку приблизно на 40 кілограмів рослинних залишків.

По всій площі пакета виконують ряд надрізів, розміром близько 3-5 сантиметрів.

Отримані блоки для культивації гриба підвішують у приміщенні, де спостерігається підвищений рівень вологості або розкладають в тінистому саду.

Спочатку на субстраті утворюються пухнасті нашарування. Потім рослинні залишки повністю покриваються жовтуватим або білим нальотом. По проходженню декількох тижнів формуються зачатки тіла грибів, для активного зростання яких потрібен доступ до світла.

У місцях зростання їстівної чешуйчатки виконують надрізи мішечків. Урожай з'являється хвилями, між якими виникають перерви в 2-3 тижні. Рясне плодоношення спостерігається в самому початку, після чого знижується в кілька разів.

Зберігання

Свіжозібрані чешуйчатки зберігаються в холодильнику. При цьому необхідно піддати гриби термічній обробці протягом доби. Адже в противному випадку продукт швидко псується і стане непридатним до вживання. Мариновані чешуйчатки необхідно утримувати в прохолодному, темному місці, де підтримується температура, яка не перевищує показник у 15 про С. При цьому ємність з грибами повинна знаходитися подалі від джерел вологи.

Застереження

Насправді чешуйчатка відноситься до категорії умовно їстівних грибів. Під таким формулюванням слід розуміти необхідність попередньої підготовки продукту до вживання. Для обробки гриба досить проварити його протягом трохи більше півгодини, періодично зливаючи воду. Ігнорування зазначених дій може привести до самих непередбачених наслідків. Вживання чешуйчатки в непідготовленому вигляді нерідко викликає серйозні токсикологічні отруєння, що супроводжуються нападами головного болю, нудоти і блювоти.

На закінчення

Як видно, чешуйчатка їстівна виступає надзвичайно корисним для організму продуктом. У таких грибах міститься ціла маса поживних речовин, мікроелементів і вітамінів. Унікальний хімічний склад сприяє нормалізації роботи органів травної та серцево-судинної системи. За своїм характером чешуйчатка відноситься до категорії умовно їстівних грибів. Перед вживанням продукту потрібна обов'язкова термічна обробка. Далі можна маринувати гриби, смажити і тушити, використовувати як інгредієнт для приготування супів і салатів. При вживанні чешуйчатки в сирому вигляді або у разі неправильної підготовки продукту може розвиватися важка інтоксикація.