Ні для кого не секрет, що гроші, по суті, є в процесі обігу товарів засобом реалізації їх вартості. Отже, відправною і в той же час ключовою в системі грошових відносин служить функція міри вартості . У чому ж вона полягає? Які її основні риси? Чи Актуальна ця тема сьогодні?

Определительний аспект міри вартості

Міра вартості – це найважливіша функція грошей, що дозволяє якісно змінити і грамотно висловити вартість об'єкта в грошовому еквіваленті. Так, конкретної речі присвоюється форма ціни. Вплив цієї функції ніяк не залежить від урядових органів будь-якої країни. Масштаб ціни служить вираженням вартості об'єкта і носить суто юридичний характер.


Функція грошей як міра вартості має досить цікаву особливість, яка полягає в її здатності правильно виміряти витрати трудових ресурсів, здійснити рекомбінацію деякої частки національного доходу (наприклад, у випадку невідповідності вартості), а також грамотно оцінити товари допомогою системи ціноутворення.

Ціна, міра вартості і їх основні особливості

Як і будь-яка інша функція грошей міра вартості наділена специфічними і неспецифічними особливостями. По-перше, цю функцію в змозі виконувати лише повноцінні гроші, а формою розпізнання грошей як міри вартості служить ціна. Таким чином, у разі врівноваження товарів і певної суми грошей можна змінити вартість кількісним чином. По-друге, міра вартості – це функція, що дозволяє в повній мірі здійснювати планування і облік, проводити операції розподільного характеру над суспільним продуктом, а також розраховувати аспекти собівартості виробництва. Завдяки їй сьогодні нескладно якісно зберегти зв'язки різних суб'єктів економіки (наприклад, підприємств і працівників, підприємств і посередників або ж двох підприємств аналогічної спрямованості в плані виробництва і реалізації продукції).

Функцію міри вартості виконують гроші

Покладаючись на інформацію, представлену в попередніх розділах, можна дати розгорнуте і найбільш точне визначення розглядуваного поняття. Так, міра вартості являє собою економічну функцію грошей, діяльність якої ніяк не пов'язана з державною. Масштаб цін наділений правовим характером і виражає не що інше, як ціну товару. Для грамотного визначення вартості основних засобів мірою вартості необхідно одночасне здійснення наступних умов:

Абсолютна рівність у плані ціноутворення щодо загального економічного простору.

Гідна ступінь розвитку таких категорій, як ринкові відносини і конкуренція.

Відносна стійкість національної грошової одиниці.

Еквівалентність в плані обміну.

Сторінки історії

Міра вартості – це категорія, у процесі вивчення якої основний упор направлений на золото. Адже ключова функція металу – в повній мірі забезпечити грошове визначення ціни товарів, зробити їх порівнянними один з одним як в якісному, так і в кількісному відношенні. З часом суспільство вважало за краще відмовитися від золота, тим самим передавши розглядається в статті функцію більш зручному еквіваленту, грошей. Завдяки цьому сформувалася проста у використанні система обігу.
Важливо відзначити, що сьогодні абсолютно кожна країна має індивідуально встановлену міру вартості (цей аспект носить назву масштабування цін і розглядається нижче). Наприклад, в США мірою вартості слугує національна валюта (долар США), в Мексиці – песо, в Японії – ієна, в Росії – рубль і так далі.

Основи формування міри вартості

Як з'ясувалося, за допомогою національних грошових одиниць сьогодні існує можливість виміряти вартість абсолютно всіх об'єктів (див. вище: міра вартості – це ). Саме таким чином проявляється найважливіша здатність грошей – виступати як міра вартості і як посередник у процесі її визначення. Колись про паперові гроші ще ніхто не знав – їх заміною служив звичайний товар. Так було забезпечено появу еквівалентної ціни в грошових одиниць товару (звичайно ж, з урахуванням певних законів вартості) одноразовим чином. Крім того, як у об'єктів угоди (конкретних речей), так і у грошей була загальна основа для порівняння, в якості якої виступав працю (слід зазначити, що дане поняття носить абстрактний характер). Значить, через функцію міри вартості товар можна відносити до грошей як до загального еквіваленту. Для вирішення цього питання важливо грамотно визначити масштаб цін.

Поняття масштабу цін

Масштаб цін – це не що інше, як об'єкт визначення вартості товару в грошах. Дане поняття полягає в строгому фіксуванні вагового відносини золота (як грошового металу) до внутрішньої валюті (що іменується національною грошовою одиницею) в конкретній країні. У той час, коли активно практикувалося товарне виробництво, грошові знаки могли обмінюватися на різних ринках (як всередині певної держави, так і на міжнародній арені). Природно, що в процесі переходу до валюти невещевой природи дана функція нівелювалася: кредитні кошти можуть виконувати виключно представницьку функцію, тобто служити засобом рахунку.

Інфляція і міра вартості

Необхідно відзначити, що міра вартості товару – це компонент найважливішою системи, частиною якої є і інфляція (вона відіграє визначальну роль у процесі здешевлення грошей). Яскравим прикладом даного явища можуть служити ціни на проїзд у громадському транспорті. Припустимо, у вас є 100 рублів. По суті, в номінальному плані нічого не змінюється, але при реальному розгляді ситуації з'ясовується, що у минулому році за ці гроші можна було купити 10 талонів на проїзд, а в поточному – лише 8 або 7. Історія нагадує про те, що в 90-х роках на території Росії мала місце гіперінфляція. Тоді гроші підлягали знецінення з шаленою швидкістю. Навіть студенти в той час намагалися якнайшвидше витратити власну стипендію, адже протягом місячного періоду ця сума запросто могла втратити значну його частину. Але вже після 1998 року в країні щорічно можна спостерігати інфляцію, рівну приблизно 20 %, а криза 2008-2009 року дав поштовх для стабілізації інфляції на рівні 7-8 відсотків.

Що ж ще?

Коли в Росії мала місце соціалістична система і ринкові механізми ніяк не функціонували, інфляції не було апріорі. Проте існував дефіцит, який і мав на увазі приховану інфляцію. Необхідно доповнити, що в економіці існує і таке поняття, як дефляція, але в Росії її ніколи не спостерігалося. Єдине, що вона може бути доречна в серпні-вересні, адже саме тоді падають ціни на овочі. Інфляційний пік припадає на січень. Саме в цей період тимчасової монополії природної природи значно підвищують тарифи, що призводить до зростання цін і в інших галузях. Цікавим фактом є істотне надання впливу на інфляційний процес рівня економічного зростання. Так, якщо він досить високий, то й інфляція досягає відповідних показників.