Розглянемо основні види експериментів у педагогічній психології використовуються в даний час. Відзначимо, що для будь-якої науки, включаючи і педагогіку, необхідно її систематичний розвиток. Тільки в цьому випадку можна розраховувати на вироблення нових знань в ході різноманітних досліджень і експериментів.
Методологія педагогіки
Перед проведенням аналізу різних видів психолого-педагогічного експерименту зазначимо, що він повинен бути доказовим і об'єктивним. Для цього потрібні певні методики дослідження. Наука і сам експериментатор спираються на систему способів і принципів організації практичної і теоретичної діяльності, тобто базуються на методології. Вона включає в себе основні види експерименту в педагогічній психології, а також форми і процедури пізнання і модернізації педагогічної діяльності.
Рівні методологічного знання
В даний час виділяють чотири критерії, які утворюють систему методологічних знань:
Філософський (вищий) рівень. Включає основні закони розвитку суспільства, природи, мислення. Загальнонаукова методологія. Конкретно-наукові знання. Технологічна методологія, пов'язана з отриманням первинного емпіричного матеріалу, його якісною обробкою. Філософський рівень
Це самий складний вид педагогічного експерименту, який є базою для будь-якого методологічного знання. У зарубіжній педагогіці філософські основи доповнюють різноманітні концепції:
Неотомізм. Екзистенціалізм. Прагматизм. Необіхевіорізм. У вітчизняній педагогіці філософською базою вважають матеріалістичну діалектику. В її основі - принцип загального взаємозв'язку явищ і процесів, перехід у якісні образи кількісних змін.
Загальнонаукова методологія
Багато вітчизняні педагоги переконані в тому, що базою для формування внутрішнього світу людини є процеси матеріального світу. Общенаучным методологічним підходом у вітчизняній педагогіці розглядається системний підхід. Він стимулює педагогів-дослідників до розгляду явищ і об'єктів у вигляді системи, що володіє певними законами функціонування. Використання у вітчизняній освіті подібного підходу сприяло появі таких термінів, як «цілісність», «взаємодія», «педагогічна система». Наприклад, в педагогічній системі розглядається сукупність взаємопов'язаних елементів: суб'єктів педагогічного процесу, змісту освіти, матеріальної бази. Завдяки злагодженості всіх елементів педагогічний процес стає повноцінною динамічною системою. Мета в даному випадку є утворюючим систему фактором.
Конкретно-наукові підходи
Розглядаючи основні види педагогічного експерименту, докладніше зупинимося на застосуванні методологічних підходів педагогіки. Їх вміле використання сприяє визначенню науково-теоретичної проблеми, розробці основних шляхів і способів її рішення, створення і реалізації інноваційних технологій педагогічної практики, здійснення прогнозування подальшого розвитку педагогічної теорії і практики.
Як організувати педагогічне дослідження
Види педагогічного експерименту та їх характеристика – питання, які детально розглядаються у вітчизняній педагогіці. Педагогічне дослідження – процес і результат певної наукової діяльності, яка спрямована на набуття нових знань про особливості педагогічного процесу, його принципи, структуру, зміст, відповідних технологіях.
Продовжимо розмову про те, які бувають види педагогічного експерименту. Він не тільки пояснює педагогічні факти і явища. Залежно від спрямованості, виділяють:
Фундаментальні експерименти, результатом яких будуть узагальнюючі концепції, розробка моделей розвитку педагогічних систем на основі припущень. Прикладні експерименти, призначені для вирішення конкретних практичних і теоретичних завдань. Розробки, що сприяють обґрунтуванню науково-практичних рекомендацій по виховному і освітньому процесу, методами і формами організації діяльності учнів і педагогів. Будь-який вид експерименту, визначає фактичний стан педагогічного процесу, передбачає постановку проблеми, вибір теми, підбір об'єкта і предмета дослідження, встановлення гіпотези, вибір алгоритму дій.
Критерії якості дослідження
Серед них можна виділити актуальність, новизну, теоретичну і практичну значимість. Важливо правильно підібрати вид експерименту, що визначає підсумкове стан педагогічного процесу, щоб впоратися з поставленими завданнями. Актуальність вказує на необхідність вивчення і розв'язання проблеми для подальшого розвитку теорії і практики освіти. Мета дослідження полягає у виявленні наукового результату, який важливо отримати в ході експерименту. В його як може розглядатися педагогічний процес або область, що має відношення до виховання.
Гіпотезу можна вважати сукупністю теоретично обґрунтованих і практичних висновків, закономірностей освіти, її змісту, структури, принципів і технологій, які до аналізованому моменту ще не були відомі в педагогічній науці. Наукова новизна передбачає створення нової теоретичної або практичної концепції, виявлення закономірностей, побудова моделі, розробку системи. Теоретична значимість дослідження полягає в формуванні концепції, виявленні закономірностей, виявлення принципу, підходу до певного педагогічному прийому. Яку практичну значимість має педагогічний експеримент? Види його можуть відрізнятися, але суть полягає у підготовці рекомендацій іншим педагогам.
Послідовність проведення
Яку структуру має педагогічний експеримент? Види його можуть відрізнятися, але послідовність схожа:
Первинне ознайомлення з проблематикою дослідження, пояснення актуальності, визначення предмета й об'єкта, тематики, формулювання головної мети та завдань планованого дослідження. Підбір методології, опорної теоретичної бази. Продумування гіпотези експерименту. Обґрунтований підбір методів дослідження. Проведення експериментів. Аналіз, обробка, оформлення отриманих в рамках роботи результатів. Складання практичних рекомендацій. Методи роботи
Як можна проводити педагогічний експеримент? Види і прийоми даної роботи ми розглянули вище. Педагогічний експеримент полягає у вивченні різних явищ в освіті, одержанні нових відомостей з метою встановлення закономірних зв'язків і відносин, у побудові інноваційних теорій.
Основні принципи відбору методів проведення дослідження:
Застосування різних взаємопов'язаних прийомів, спостереження, соціологічні дослідження. Відповідність обраних методик суті проведеного дослідження, можливостям автора. Неприпустимість застосування методів, які суперечать моралі, можуть завдати серйозної шкоди учасникам дослідження. Класифікація методів
Як правильно провести педагогічний експеримент? Види й методи роботи для цього поділяють на конкретно-наукові та наукові. До першої групи відносяться:
Синтез і аналіз, конкретизація і абстракція, протиставлення, порівняння, дедукція, індукція. Шкалювання, ранжування, кореляція, індексування. Тренінг, тестування, соціометрія. Конкретно-наукові методи прийнято поділяти на практичні (емпіричні) і теоретичні. Саме вони допомагають здійснювати педагогічний експеримент. Його види і етапи залежать від наявності теоретичної літератури, архівних документів і матеріалів, аналізу і систематизації емпіричних даних і теоретичних матеріалів. До них належить аналіз літератури, термінів і понять з питання дослідження, побудова гіпотези, проведення уявного експерименту. Сюди ж можна включити моделювання, прогнозування, тобто створення продуктів педагогічної і виховної роботи.
З допомогою емпіричних методів вчитель збирає матеріал, виявляє форми і методи виховної діяльності. До емпіричним дослідженням відносять бесіду, спостереження, анкетування, інтерв'ювання, самооцінку, педагогічний консиліум, тестування. Вони застосовуються разом зі статистичними і математичними методами, дозволяють встановлювати кількісні залежності між розглянутими явищами.
Важливі аспекти
Будь-педагогічний експеримент необхідно починати з детального вивчення наукової літератури з проблеми. Які книги підібрати для таких цілей? Психологи рекомендують звертатися до історичних та педагогічним документів, а також переглядати матеріал із суміжних наук: психології, медицини. Дослідник застосовує в подібній діяльності порівняльно-історичний аналіз. Вчителі часто користуються методикою моделювання, вибираючи наочно-образні характеристики для розглянутих явищ. Наприклад, можна скласти виховну програму для роботи з класним колективом, озброївшись символами, математичними формулами, схемами, кресленнями. Після визначення області дослідження педагог складає бібліографію, тобто виписує ті джерела, які потрібні для проведення повноцінного дослідження. У міру вивчення літератури дослідник проводить анотування – коротко і лаконічно викладає основний зміст розглянутого матеріалу.
Висновок
Щоб вивчити реальний педагогічний досвід, вчителі практикують конспектування. Після модернізації вітчизняної системи освіти вчителі зобов'язані складати не тільки плани на півріччя і рік, але й поурочні конспекти з викладається навчальної дисципліни. Досвідчені педагоги не уявляють своєї професійної діяльності без численних спостережень і моніторингів. Міністерством освіти і науки Російської Федерації для такої діяльності щороку пропонуються всеросійські перевірочні роботи в різних предметних областях. Результати виконання школярами таких робіт психологи і педагоги аналізують, систематизують, узагальнюють. За тими результатами, які отримують після повної обробки відповідей школярів, представники наглядових органів роблять висновок про якість освітнього і виховного процесу в конкретному навчальному закладі, регіоні. В якості об'єктів при проведенні спостережень можуть виступати окремі категорії школярів, приміром, хлопці підліткового віку. Щоб одержані результати були максимально об'єктивними та повними, крім педагогів, до досліджень підключається шкільний психолог. Тестування проводиться в різних формах: індивідуальне, групове, колективне. При індивідуальному вивченні особливостей особистості підлітку пропонується перелік питань, відповіді на які він повинен дати. Існують спеціальні методики, згідно яких підводяться підсумки, педагог отримує певну інформацію про особливості психіки свого вихованця. Групові тестування спрямовані на виявлення взаємин між членами колективу, встановлення комфортності клімату в класі. Безумовно, тільки при проведенні різноманітних педагогічних експериментів педагог отримує реальне уявлення про школярів, має можливість підбирати для них оптимальні освітні та виховні траєкторії розвитку.