Про значення багатьох мовних зворотів складно здогадатися, не знаючи історію їх походження. З цією проблемою нерідко стикаються і люди, які чудово знають мову. Звідки ж взялося в російській мові загадковий вираз «точити ляси»? Який сенс у нього традиційно вкладається? Відповіді на ці питання можна прочитати в даній статті.
Вираз «точити ляси»: походження
На жаль, лінгвісти досі не прийшли до єдиної думки про те, звідки взявся вираз. Багато з них пов'язують мовний зворот «точити ляси» зі старовинним ремеслом, яке залишилося лише у спогадах. Лясами (балясами, балясинами) колись іменували різьблені стовпчики, які використовувалися в якості опори для сходових поручнів.
Виготовлення ляс (баляс) – праця, який ледь можна назвати важким, обтяжливим. Не дивно, що майстри в процесі роботи розважали себе розмовами один з одним без найменшої шкоди для результату. Найпопулярніша теорія говорить, що саме так і з'явився в нашій мові мовний зворот «точити ляси».
Альтернативна версія
Зрозуміло, існують і інші версії, що пояснюють походження загадкового фразеологізму. Приміром, деякі сучасні мовознавці пропонують звернути увагу на слово «баляси». Вони стверджують, що воно могло утворитися від старослов'янського дієслова «балакати», який перекладається як «розмовляти, бесідувати». У наші дні він практично забутий.
У даному випадку слова «точити» також приписується зовсім інше значення. Дослідники пропонують шукати його коріння в індоєвропейській мові. Якщо покладатися на їхню теорію, дієслово утворився від слів «лити, виливати». Отже, мається на увазі «виділяти звуки», «виливати мови».
Значення виразу
«Точити ляси» - вираз, яке в наші дні активно використовується і в розмовній мові, і в художніх творах. Його вживають, коли хочуть звернути увагу на те, що хтось займається порожньою балаканиною, витрачає на неї свій час. Інакше кажучи, значення фразеологізму: «базікати по дрібниці», «не тріпатися по справі».
Приміром, про болтуне можна сказати, що він є любителем «ляси точити». Однак фразеологізм можна використовувати також і в прямому значенні, яке передбачає виготовлення баляс.
Приклади вживання
Вище розповідається про те, що означає вираз «точити ляси». Для його запам'ятовування варто ознайомитися з прикладами його використання в літературних творах. Скажімо, цей мовний зворот активно застосовує письменник Федір Абрамов. Наприклад, у творі «Пелагея», написаному ним, один з героїв пропонує іншому піти, пояснюючи це тим, що у нього немає часу ляси з ним точити. Можна зустріти стійку конструкцію і в творі «Кінь Пржевальського», творцем якого є Наметів. Один з персонажів запитує у працівників, які мають намір вони зайнятися справою або продовжать ляси точити. Приклади використання мовного обороту показують, що до нього часто вдаються, коли хочуть звинуватити когось в порожній витраті часу – свого чи чужого.
Синоніми та антоніми
До висловом "ляси точити", значення якого розкривається вище, дуже легко підібрати відповідний синонім. Балаболити, тріпатися, базікати – дієслова, які можна використовувати в даному випадку без найменшого збитку для змісту. Також можна при бажанні замінити ляси балясами або балясинами – значення при цьому залишиться незмінним. Зрозуміло, у цій оригінальній мовної конструкції існують і антоніми, які також варто запам'ятати для розширення словникового запасу. Скажімо, про людину можна сказати, що він «мовчить, ніби язик проковтнув», «тримає рот на замку».